Цікаві факти
Цікаві і досі небагатьом відомі факти щодо будинків, в яких розташована кафедра "Машини і технологія пакування". Вони повязані з історією друкарства і з історією боротьби за незалежність України.
Кафедра "Машини і технологія пакування" (МТП) розташована в центрі Львова в корпусах УАД по вул.Коцюбинського, 21 та вул.Личаківській, 3.
Будівля по вул.Коцюбинського, 21 (до 1939 - вул.Супінського) історично відома як «Академічний Дім». З ініціативою побудови споруди для заохочення наддніпрянської молоді їхати на студії до Львова у 1904 виступив М.С.Грушевський, тодішній голова Наукового товариства ім.Т.Шевченка. Швидке зведення (у 1906) стало можливим завдяки фінансовій допомозі (63000 австр.крон) відомого українського мецената Євгена Харлампійовича Чикаленка.
У серпні 1914 тут було засновано Союз Визволення України на чолі з Д.Донцовим. Довгий час будинок виконував функцію гуртожитку для українських студентів. Не дивно, що саме тут у 1928 заснована ще одна відома організація - Спілка націоналістичної молоді. У цьому будинку у 1929-1931 проживав студент агрономічного відділу Високої Політехнічної Школи С.Бандера. У 1934 він тут був заарештований польською поліцією за вбивство міністра внутрішніх справ Пєрацького.
З 1946 року це - один з корпусів Української академії друкарства (до 1995 року Український поліграфічний інститут ім. Івана Федорова). Спершу тут розміщався студентський гуртожиток, згодом - кафедра поліграфічних машин та кафедра технології матеріалів і поліграфічного машинобудування.
Не менш цікава історія і корпусу по вул.Личаківській, 3.У 1772 - 1939 тут перебувала славетна друкарня Піллерів. Саме ці друкарі відомі випуском багатьох першодруків. Зокрема, першої відомої газети в Україні, яка вийшла у 1776 на французькій мові. Довгий час тут перебували навчально-виробничі майстерні УПІ ім. Ів.Федорова.
Будівля по вул.Коцюбинського, 21 (до 1939 - вул.Супінського) історично відома як «Академічний Дім». З ініціативою побудови споруди для заохочення наддніпрянської молоді їхати на студії до Львова у 1904 виступив М.С.Грушевський, тодішній голова Наукового товариства ім.Т.Шевченка. Швидке зведення (у 1906) стало можливим завдяки фінансовій допомозі (63000 австр.крон) відомого українського мецената Євгена Харлампійовича Чикаленка.
У серпні 1914 тут було засновано Союз Визволення України на чолі з Д.Донцовим. Довгий час будинок виконував функцію гуртожитку для українських студентів. Не дивно, що саме тут у 1928 заснована ще одна відома організація - Спілка націоналістичної молоді. У цьому будинку у 1929-1931 проживав студент агрономічного відділу Високої Політехнічної Школи С.Бандера. У 1934 він тут був заарештований польською поліцією за вбивство міністра внутрішніх справ Пєрацького.
З 1946 року це - один з корпусів Української академії друкарства (до 1995 року Український поліграфічний інститут ім. Івана Федорова). Спершу тут розміщався студентський гуртожиток, згодом - кафедра поліграфічних машин та кафедра технології матеріалів і поліграфічного машинобудування.
Не менш цікава історія і корпусу по вул.Личаківській, 3.У 1772 - 1939 тут перебувала славетна друкарня Піллерів. Саме ці друкарі відомі випуском багатьох першодруків. Зокрема, першої відомої газети в Україні, яка вийшла у 1776 на французькій мові. Довгий час тут перебували навчально-виробничі майстерні УПІ ім. Ів.Федорова.
© 2009-2013 by Andrew Kolomiets
